https://docs.google.com/presentation/d/1T2hdwPZMIEVYl-XJJax9T5pFS2Bdim8Yv9kY2aOSMEU/edit?usp=sharing

Інформатика в особистостях

Цитати відомих інформатиків

«Він (комп’ютер) виконує дуже прості інструкції – візьми число, додай його до іншого числа, порівняй результат із третім, але він виконує їх зі швидкістю 1 000 000 на секунду. А на швидкості 1 000 000 на секунду результат уже здається – чарами.»

 Стів Джобс 

 « Скоро залишаться лише дві групи працівників: ті, хто контролює комп'ютери, і ті, кого контролюють комп'ютери. Постарайтеся потрапити в першу.»

 Дейв Баррі

«Недалеко той час, коли електронні машини будуть коморами не тільки технічних і наукових знань людства, але і всього, що було створено ним за багато століть свого існування; вони стануть величезною і вічною пам'яттю» 

Академік В. М. Глушков

Наука - це цікаво!

Наука - це цікаво!

Наука — сфера діяльності людини, спрямована на отримання (вироблення і систематизацію у вигляді теорій, гіпотез, законів природи або суспільства тощо) нових знань про навколишній світ.

Цікаві сайти:

1.  Тут цікаво
2. Думай Рум
3. Цікавості
4. ECODBAY

Чи жили динозаври одночасно з людьми

Як ваш телефон змінює вас?

Чому коти так дивно поводяться?

Звісно, що підліткам цікаво дізнаватися нове!
На цьому уроці мені дуже сподобалося дивитися наукові відео та відвідувати пізнавальні сайти.

Сучасна українська література?

Що  вам першим приходить на думку, а точніше хто? Я впевнена на всі 100%, що одразу думаєте про Т. Шевченка, Л. Українку чи про І. Франка. Але зараз є дуже багато талановитих писмеників. І я можу вам це продемонструвати на прикладі трьох письмеників - сучасників:
Костенко Ліна Василівна 

Життя іде і все без коректур.

І час летить, не стишує галопу.

Давно нема маркізи Помпадур,

і ми живем уже після потопу.

Не знаю я, що буде після нас,

в які природа убереться шати.

Єдиний, хто не втомлюється, – час.

А ми живі, нам треба поспішати.

Зробити щось, лишити по собі,

а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,

щоб тільки неба очі голубі

цю землю завжди бачили в цвітінні.

Щоб ці ліси не вимерли, як тур,

щоб ці слова не вичахли, як руди.

Життя іде і все без коректур,

і як напишеш, так уже і буде.

Але не бійся прикрого рядка.

Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.

Не бійся правди, хоч яка гірка,

не бійся смутків, хоч вони як ріки.

Людині бійся душу ошукать,

бо в цьому схибиш – то уже навіки.

        Андрухович Софія Юріївна

Літо мілени

Опис книги:Мілена пчихнула, коли народилася. Касандра – її мама – стомлено 

посміхнулась, як після виконання нелегкого обов’язку, і знепритомніла. Навіть 
в такому безнадійному стані, напівжива, вимордувана, бліда, спітніла, вона 
залишалася справжньою красунею. Її уста, зовсім не такі ніжні та рожеві, як 
звичайно, і далі блаженно посміхалися, а напіввідкриті очі безупинно шукали 

чогось у тьмяних закутках кімнати. І Касандрі, найвродливішій жінці містечка, 

ці блідість і кволість страшенно личили, як личили їй також рум’янець, засмага, 

будь-які кольори і їх відтінки, бадьорість і заспаність, легка посмішка, 

відчайдушне реготання і почервоніння очей від півторигодинного плачу. Сонце 

виблискувало на пасмах її волосся, вії дрібно тремтіли – і всі, хто знаходився 

цієї миті в кімнаті, завмерли від такої незвичайної краси, замилувалися 

незрівнянною Касандрою і маленьким створінням, що ніби аж світилося 

захопленням від з’явлення у цей дивний світ. Батько Мілени, Флор, заціпенів 

від щастя, що має тепер вдвічі більше тої краси, аніж мав досі, і мало не вмер 

від зачудування і надмірності почуттів, що переповнили його, сердешного. 

Окрім усього, Флор і сам був неабиякої зовнішності, і міг насолоджуватися 

одним із зразків досконалості творіння Природи у дзеркалі щоразу, коли це 

було б йому необхідно. Але за наявністю коханої Касандри, а тепер ще й 

Мілени, ця необхідність відпала. Отже, тоді і там, де народилася Мілена, можна 

було спостерігати незвичайне видовище: три прегарних істоти світилися і 

світилось сонце, пилюка на підвіконні, вода у кришталевій вазі, простирадла під 

Касандрою і щастя.

Карпа Ірена 

Фройд би плакав

Передмова

Ну от, дочекалися й ми першого в історії української літератури колоніального роману. НІ, ірена Карпа — не Ловренс Аравійський, неДжозеф Конрад і не Редьярд Кіплінґ. У неї інше призначення й інше доручення. У неї навіть стать інша. Не думайте, що вона просто жінка. Це андрогінний монстр, який не знає, яку дурницю йому витворити кожної наступної миті. Це надмісткий твердий диск із безмежною пам'яттю, здатною перетравити і засвоїти всі ці азійські чунга-чанґи, шіви, брабхупади і пропани з бутанами. Це королева неполіткоректності і безсоромності, яка топче традиційну українську цнотливість, із загальноєвропейською за компанію, босими ніжками невиліковної Лолітки. Це вразлива і надчутлива дівчинка, яка хотіла вдочерити носоріжку. Це дівчинка, яка курить і не затягується. Це дівчинка, якій, у принципі, і не треба курити, її і без того пре. Це перша українська письменниця, котра потрапила у саме серце Азії і розповіла нам про незвіданий світ нашою літературною мовою з вкрапленнями всіх можливих іноземних мов, мови жестів, мови рухів, мови матів, мови крові, мови любові. Не знаю я, від чого тут плакати Фройду. А от Шевченко з Франком точно б заплакали. Кривавими слізьми щастя і звільнення. Ну, був Кобзар, був Каменяр, була Дочка Прометея, був Буковинський Менестрель (чи як його там називали), була Третя і Четверта Лесі, а тепер маємо Божевільно-Безжально-Вразливу Дівчинку Без Даху. Нам так її бракувало. А тепер ми маємо її. Точніше, вона має нас — від світання до смеркання, має з усією своєю карпатською ніжністю, має нас в Індонезії і Тайланді, в Сінгапурі і Куала-Лумпурі, має нас у Києві й Аґрі, має нас у Катманду і в Тхімпху. Тьху! Одне слово: «Ґод сейвз зе Квін Марла форева енд ева!»
Андрій Бондар

Перша публікація

 Всім привіт!❤❤❤
Я Настя Глушко❤. На даний момент я навчаюся у 9 класі. У мене багато улюблених предметів у школі, але на жаль або ж на радість, це не точні науки. Адже як на мене то, це дуже нудні уроки на яких ми постійно розв'язуємо задачі та вчимо різні правила, або ж теореми. Був час коли я захоплювалася малюванням та танцями, але час минає і вподобання змінюються. Тому зараз мене більше цікавить журналістика❤та театр☺.